Першими дзеркалами, які зробили люди, були уламками полірованого вулканічного скла (обсидіан). Доісторичні дзеркала з обсидіану знайшли на території сучасної Туреччини близько 6000 років до н.е.
Дзеркала з відполірованої міді віком 4000 років були виявлені в Месопотамії та в Стародавньому Єгипті близько 3000 років до н.е. Бронзові дзеркала виготовлялися в Китаї з 2000 року до нашої ери. Дзеркала з полірованої міді чи інших кольорових металів були складні у виробництві та належали лише багатим людям.
Імовірно вважається, що перше скляне дзеркало з металевим покриттям було винайдено в Лівані в першому столітті нашої ери. Також розробили технологію виробництва та римляни шляхом нанесення розплавленого свинцю на видувне скло
У Китаї почали виготовляти дзеркала з використанням срібно-ртутної амальгами 500 року вже нашої ери.
За часів раннього Ренесансу європейські виробники вигадали новий метод покриття скла олов'яно-ртутною амальгамою. Дата і місце цього відкриття невідомі, але в 16 столітті Венеція – місто, відоме своїми технологіями обробки скла, – стало центром виробництва дзеркал за цією абсолютно новою технологією.
Скляні дзеркала в цей час були дуже дорогими, і дозволити собі дзеркало міг далеко не кожен, лише багаті впливові люди. Великим виробником дзеркал була фабрика Сант-Гобена, заснована за наказом королівської родини у Франції. Богемські та німецькі виробники дзеркал, як правило, дешевші, і не такі якісні також були відомі на той час.
Дзеркало зі срібним покриттям було виготовлено німецьким хіміком Юстусом фон Лібігом у 1835 році. Його процес полягав у покритті скла тонким шаром срібла за допомогою хімічного відновлення нітрату срібла. Ця технологія була адаптована для серійного виробництва та призвела до максимальної доступності дзеркал за прийнятними цінами.
Сьогодні дзеркала, як правило, виробляються шляхом вакуумного осадження алюмінію (або іноді срібла) прямо на поверхню скла.